Словник синонімів української мови. 2014.
нетямущий — розм., рідко, нетяму/чий, а, е. 1) Який не може розібратися в чому небудь, погано розуміє щось. || Який виражає нерозуміння, недогадливість. 2) Недогадливий, некмітливий (про дитину) … Український тлумачний словник
нетямущий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
безтолковий — а, е. 1) Який мало що розуміє; нетямущий. 2) У якому немає ладу, порядку; безладний … Український тлумачний словник
дурний — а/, е/. 1) Розумово обмежений, тупий, нерозумний; прот. розумний. || у знач. ім. дурни/й, но/го, ч.; дурна/, но/ї, ж. Розумово обмежена, тупа людина. || розм. Некмітливий, недогадливий, непередбачливий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний… … Український тлумачний словник
кебета — и, ж., розм. Здібність, уміння, хист; розум. •• Без кебе/ти нетямущий, дурний. Ма/ти кебе/ту бути розсудливим, мислячим … Український тлумачний словник
некмітливий — а, е. Який не може добре і швидко міркувати; нетямущий … Український тлумачний словник
непутящий — а, е. 1) Який діє без достатнього роздумування, серйозності, робить вчинки, що викликають загальний осуд; нетямущий, безпутний. || Який погано виконує покладені на нього обов язки. 2) Те саме, що непристойний. || у знач. ім. непутя/ще, щого, с.… … Український тлумачний словник
нерозторопний — а, е. Який не здатний швидко зрозуміти, догадатися про що небудь; некмітливий, нетямущий … Український тлумачний словник
нерозумний — а, е. Розумово обмежений, тупий. || розм. Нетямущий, недосвідчений, наївний (перев. про молодих людей). || Позбавлений розумного змісту … Український тлумачний словник
нетямкий — а/, е/, рідко. Те саме, що нетямущий 1) … Український тлумачний словник
